Второе послание апостола христианам в КоринфеГлава 8 |
|
1 |
|
2 о том именно, что, проходя через все тяжкие испытания, они и в избытке радости своей, и в крайней своей нищете изобиловали своей великой щедростью. |
|
3 Я сам тому свидетель, что они посильно и даже сверх сил жертвовали от всей души. |
|
4 Они умоляли нас позволить им участвовать в служении народу Божьему в Иерусалиме. |
|
5 И делали они это не только так, как мы надеялись. Они и самих себя целиком отдали, во-первых, Господу, а затем, как то было угодно Богу, и нам. |
|
6 Мы попросили поэтому Тита, чтобы он, как начал, так и довел у вас уже до конца это дело милосердия. |
|
7 Во всем, что касается веры, и слова, и знания, и всякого усердия, и любви, нами в вас пробужденной, во всем у вас изобилие. Так проявите же щедрость и в этом деле милосердия. |
|
8 |
|
9 Вы ведь знаете милосердие Господа нашего Иисуса Христа: будучи богат, Он обнищал ради вас, чтобы вы обогатились Его нищетою. |
|
10 |
|
11 Доведите же теперь это дело до конца по достатку вашему и завершите его с той же готовностью, с какой брались за него. |
|
12 Ибо если есть такая готовность, принимается дар сообразно тому, что у него есть, а не тому, чего у него нет. |
|
13 |
|
14 сегодня ваш избыток может восполнить их скудость, а завтра их избыток восполнит недостаток у вас. Так и будет всё равномерно, |
|
15 как о том и в Писании сказано: |
|
16 |
|
17 Он, конечно, и нашей просьбе внял, но еще большим в нем было его собственное рвение, так что отправляется он к вам совершенно добровольно. |
|
18 С ним посылаем мы и еще брата, которого очень хвалят по всем церквам за проповедь Благой Вести. |
|
19 Кроме того, и церкви избрали его, как положено, чтобы сопровождал он нас в нашей миссии милосердия, в том деле, которому мы служим во славу [Самого] Господа и в подтверждение нашей доброй воли. |
|
20 Мы хотим, чтобы никто не мог обвинить нас в том, будто мы плохо распорядились столь обильными дарами, |
|
21 ведь мы заботимся обо всем добром не только пред Господом, но и перед людьми. |
|
22 |
|
23 Итак, что до Тита, то он мой товарищ и соработник у вас, а братья наши — они посланцы церквей, слава Христова. |
|
24 Так явите же им любовь свою и покажите перед всеми церквами, что мы справедливо хвалимся вами. |
2-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
|
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости; |
|
3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, — |
|
4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим. |
|
5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої, |
|
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло. |
|
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій. |
|
8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої. |
|
9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом. |
|
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку. |
|
11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности. |
|
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має. |
|
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. |
|
14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́, |
|
15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“. |
|
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце, |
|
17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно. |
|
18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію, |
|
19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа, |
|
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, |
|
21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́. |
|
22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас. |
|
23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова! |
|
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми! |
Второе послание апостола христианам в КоринфеГлава 8 |
2-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 о том именно, что, проходя через все тяжкие испытания, они и в избытке радости своей, и в крайней своей нищете изобиловали своей великой щедростью. |
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости; |
|
3 Я сам тому свидетель, что они посильно и даже сверх сил жертвовали от всей души. |
3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, — |
|
4 Они умоляли нас позволить им участвовать в служении народу Божьему в Иерусалиме. |
4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим. |
|
5 И делали они это не только так, как мы надеялись. Они и самих себя целиком отдали, во-первых, Господу, а затем, как то было угодно Богу, и нам. |
5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої, |
|
6 Мы попросили поэтому Тита, чтобы он, как начал, так и довел у вас уже до конца это дело милосердия. |
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло. |
|
7 Во всем, что касается веры, и слова, и знания, и всякого усердия, и любви, нами в вас пробужденной, во всем у вас изобилие. Так проявите же щедрость и в этом деле милосердия. |
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій. |
|
8 |
8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої. |
|
9 Вы ведь знаете милосердие Господа нашего Иисуса Христа: будучи богат, Он обнищал ради вас, чтобы вы обогатились Его нищетою. |
9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом. |
|
10 |
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку. |
|
11 Доведите же теперь это дело до конца по достатку вашему и завершите его с той же готовностью, с какой брались за него. |
11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности. |
|
12 Ибо если есть такая готовность, принимается дар сообразно тому, что у него есть, а не тому, чего у него нет. |
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має. |
|
13 |
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. |
|
14 сегодня ваш избыток может восполнить их скудость, а завтра их избыток восполнит недостаток у вас. Так и будет всё равномерно, |
14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́, |
|
15 как о том и в Писании сказано: |
15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“. |
|
16 |
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце, |
|
17 Он, конечно, и нашей просьбе внял, но еще большим в нем было его собственное рвение, так что отправляется он к вам совершенно добровольно. |
17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно. |
|
18 С ним посылаем мы и еще брата, которого очень хвалят по всем церквам за проповедь Благой Вести. |
18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію, |
|
19 Кроме того, и церкви избрали его, как положено, чтобы сопровождал он нас в нашей миссии милосердия, в том деле, которому мы служим во славу [Самого] Господа и в подтверждение нашей доброй воли. |
19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа, |
|
20 Мы хотим, чтобы никто не мог обвинить нас в том, будто мы плохо распорядились столь обильными дарами, |
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, |
|
21 ведь мы заботимся обо всем добром не только пред Господом, но и перед людьми. |
21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́. |
|
22 |
22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас. |
|
23 Итак, что до Тита, то он мой товарищ и соработник у вас, а братья наши — они посланцы церквей, слава Христова. |
23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова! |
|
24 Так явите же им любовь свою и покажите перед всеми церквами, что мы справедливо хвалимся вами. |
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми! |